До уваги перевіряючих !
Згідно п.1.1. ЛІЦЕНЗІЙНИХ УМОВ провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства фінансів України 18.04.2006 N 40/374 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 р. за N 622/12496 які розроблено відповідно до статей 5, 6 та 8Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року N 1698 ( 1698-2000-п ) "Про затвердження переліку органів ліцензування", пунктів 1, 4-1 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2000 року N 1755 ( 1755-2000-п ) "Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу" та пункту 70 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 року N 756 ( 756-2001-п ) та встановлюють вимоги до провадження організації діяльності з проведення азартних ігор всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності.
1) Азартними іграми не вважаються:
гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);
2) азартна гра - гра, участь у якій дає змогу отримати приз (виграш), результат якої визначається діями (подіями), цілком або частково залежними від випадковості, і умовою участі в якій є внесення гравцем ставки;
3) приз (виграш) - кошти, інше майно чи майнові права, які
безоплатно передаються у власність гравцю внаслідок виграшу в
азартну гру, відповідно до правил азартної гри;
Відповідно до статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР (далі — Закон про патентування) патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу. Нижче пояснюється, що гральний бізнес у контексті цього Закону являє собою діяльність, пов’язану з облаштуванням казино, інших гральних місць (гральних домів), гральних автоматів із грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) і розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. Оскільки розважальні ігрові автомати ( без грошового та майнового виграшів) для дорослих не передбачають виплати виграшів, торговий патент для їх експлуатації не потрібний.
Таким чином, так як на розважальних ігрових автоматах для дорослих гравцем не одержується приз ( виграш),то даний вид підприємницької діяльності не відноситься до діяльності з проведення азартних ігор і не потрібує ліцензування та патентування .
Відповідно Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" . підприємства , які використовують розважальні (без грошового аво майнового виграшу) ігрові автомати для дорослих можуть перейти на спрощену систему оподаткування.
Довідково :
Відповідно до Конституції України:
Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Відповідно до Закону Про заборону грального бізнесу:
, До суб’єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюються за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.